У чому полягає суть спадкування, та якими нормативними актами ці відносини врегульовуються?

Спадкування – це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування настає у випадку смерті фізичної особи або оголошення її померлою у встановленому законом порядку.

Спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про нотаріат" від 2 вересня 1993 р. № 3425-XII, Законом України "Про міжнародне приватне право" від 23 червня 2005 р. № 2709-IV, іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.

Відносини спадкування регулюються за правилами Цивільного кодексу, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 р. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина відкрилася до набрання чинності Цивільним кодексом і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 р., спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом.

У якому порядку розглядаються справи про спадкування?

Справи про спадкування розглядаються судами зазвичай за правилами позовного провадження.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 р., тощо.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд на підставі ч. 6 ст. 235 ЦПК залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

У якому порядку вирішується спір щодо спадкування прав на майно, яке знаходиться за кордоном або за участю іноземця?

При вирішенні спору щодо спадкування прав на майно, яке знаходиться за кордоном або за участю іноземця, необхідно з'ясовувати, чи існує договір про правову допомогу з цією країною і чи в цьому договорі передбачені інші правила щодо спадкування, ніж в українському законодавстві.

У разі розбіжностей застосовуються норми міжнародного договору.

Право на успадкування нерухомого майна згідно зі ст. 71 Закону України "Про міжнародне приватне право" регулюється законодавством країни, на території якої знаходиться це майно.

Хто може бути спадкодавцем, а хто - спадкоємцем?

Спадкування породжує відносини, в яких є дві сторони: спадкодавець та спадкоємець.

Спадкодавцями можуть бути лише фізичні особи – громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Не можуть бути спадкодавцями юридичні особи, оскільки у випадках припинення діяльності організацій порядок передачі їх майна іншим особам або державі визначається не нормами про спадкування, а спеціальними правилами про ліквідацію чи реорганізацію юридичних осіб.

Спадкоємці – це вказані в заповіті або у законі особи, до яких переходять цивільні права і обов'язки спадкодавця.

Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємцями можуть також бути і юридичні особи, в разі якщо вони вказані в заповіті.

У яких випадках спадкоємець може бути усунутий від права на спадкування, та хто вправі ініціювати це питання?

Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки. Така вимога може бути заявлена як самостійно, так і одночасно з її позовом у порядку ст. 1259 ЦК про одержання права на спадкування в зв'язку зі зміною черговості одержання права на спадкування.

Усунення від права на спадкування здійснюється в таких випадках:

1) якщо особа умисно позбавила життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинила замах на їхнє життя. Це правило не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом;
2) якщо особа умисно перешкоджала спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяла виникненню права на спадкування у неї самої чи в інших осіб або сприяла збільшенню їхньої частки у спадщині;
3) якщо особа, яка є батьком чи матір'ю дитини, щодо якої вона була позбавлена батьківських прав, і її право не було поновлено на час відкриття спадщини;
4) якщо особа є батьком, матір'ю чи усиновлювачем дитини,які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця;
5) якщо особа є повнолітньою дитиною (усиновленою дитиною) або іншою особою, яка ухилялася від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом;
6) щодо осіб (одна після одної), шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду. Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуто ними за час цього шлюбу;
7) якщо буде встановлено, що особа ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Усунення від права на спадкування поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку в спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ (ст. 1224 ЦК).

Зазначені обставини підтверджуються поданням нотаріусу копії рішення суду. Стосовно кожного випадку суд встановлює обставини, які є перепонами у здійсненні права на спадкування.

Як встановлюється факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця?

Факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи: інших спадкоємців або територіальної громади.

При вирішенні цього питання слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку.

Що входить до складу спадщини?

До складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Йдеться не про будь-які права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, а лише про ті, існування яких не припиняється смертю певної фізичної особи (ст. 1218 ЦК України).

До об'єктів майнового характеру, що є об'єктами спадкування, належать: жилі будинки, квартири, предмети домашнього господарства, предмети особистого користування, земельні ділянки, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові суми, цінні папери, пайовий внесок членів житлово-будівельного, гаражно-будівельного кооперативів, члена садівницького товариства, а також інше майно споживчого та виробничого призначення.

До об'єктів немайнового характеру належать певні зобов'язання. Наприклад, це може бути сплата боргів спадкодавця в разі коли спадкодавець заборгував перед кредиторами. Якщо ж спадкодавець мав боржників, які йому заборгували, то право вимагати від них повернення боргу переходить до спадкоємців.

Враховуючи, що спадщина спадкоємцями приймається як єдине ціле, спадкоємці не можуть прийняти лише права і відмовитися від прийняття обов'язків.

До об'єктів немайнового характеру належать також деякі права в галузі інтелектуальної власності. Це – авторське право, що охоплює право: на опублікування й розповсюдження творів науки, літератури, мистецтва та одержання винагороди; на одержання диплому померлого автора відкриття і винагороди за відкриття, авторського свідоцтва чи патенту на винахід, свідоцтва на раціоналізаторську пропозицію, свідоцтва чи патенту на промисловий зразок; на одержання винагороди, а також виключне право на винахід, промисловий зразок, яке ґрунтується на патенті.

З якого часу відкривається спадщина,та як визначається місце її відкриття?

Часом відкриття спадщини слід вважати день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданому відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану або оголошення особи померлою (ст. 1220 ЦК України та ст. 249 ЦПК України).

Часом відкриття спадщини посмертно реабілітованих осіб є день прийняття рішення районною комісією з питань поновлення прав реабілітованих про повернення майна реабілітованого або відшкодування його вартості спадкоємцям першої черги. Коло спадкоємців першої черги визначається на день винесення цього рішення. Визнання особи безвісно відсутньою не відкриває спадщини.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Чи може бути успадковане самочинне будівництво,яке здійснене спадкодавцем?

Якщо спадкодавцем було здійснено самочинне будівництво (ч. 1 ст. 376 ЦК України), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

Якщо право власності на самочинно зведену будівлю визнане судом за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій вона розміщена, то до складу спадщини входить право на відшкодування витрат на будівництво.

До спадкоємців, які прийняли спадщину, в разі знесення самочинного будівництва переходить обов'язок відшкодувати вартість витрат на його знесення і приведення земельної ділянки до попереднього стану.

Як успадковуються незавершене будівництво та пай в кооперативі?

Якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.

У разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включаються, відповідно, квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Як успадковується земля?

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом (ст. 1225 ЦК України).

У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Правило ст. 1225 ЦК, згідно з яким при переході до спадкоємців права власності на жилий будинок, інші будівлі та споруди, до них переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, і у розмірі, необхідному для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом, необхідно розуміти так, що така ділянка переходить у власність або користування спадкоємців, якщо її було надано в установленому порядку, в межах, визначених при наданні, за умови, що спадкодавець не складав заповіту щодо розпорядження земельною ділянкою, належною йому на праві власності.

Спадкодавець може передавати за заповітом частину належної йому земельної ділянки, тоді інша частина цієї ділянки спадкується за законом. У разі коли спадкодавець заповів усю земельну ділянку або її частину іншим особам, які не успадковували нерухоме майно, спадкоємці мають право на земельну ділянку, на якій розміщене нерухоме майно, та на частину ділянки, яка є необхідною для його обслуговування, незалежно від змісту заповіту.

За такими правилами здійснюється й перехід права на землю при спадкуванні права на частину нерухомого майна, а якщо був установлений порядок користування ним, – то з урахуванням цього порядку.

При спадкуванні права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 8 серпня 1995 р. № 720/95 та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 р. сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Як здійснюється спадкування квартир, будинків та інших об'єктів нерухомості?

У разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного зі співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (ч. 2 ст. 370, ч. 2 ст. 372 ЦК України).

Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.

Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

До спадкоємців жилого будинку, інших будівель і споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені (ст. 1225 ЦК). Отже, спадкування жилого будинку, інших будівель і споруд незалежно від спеціального нагадування про це в заповіті має наслідком виникнення у спадкоємців зазначеної нерухомості права на земельну ділянку, на якій ця нерухомість розташована.

Як здійснюється спадкування частки у спільній сумісній власності?

Частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Спільною сумісною власністю є не лише майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом, а й майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі (ст. 368 ЦК).

Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку до її визначення та виділу в натурі (ч. 2 ст. 1226 ЦК). Тобто можливе розпорядження не тільки вже відомою часткою у праві спільної сумісної власності, а й тією часткою, яка буде визначена в майбутньому, вже після смерті спадкодавця.

Це означає, що спадкодавець може в заповіті лише вказати, що він заповідає належну йому частку в праві спільної сумісної власності на момент смерті. А вже після смерті спадкодавця буде проведено визначення конкретної частки у праві спільної сумісної власності та виділ її в натурі.

Особливістю права спільної сумісної власності відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК є те, що частка у праві власності кожного із співвласників не визначена. Вона може бути визначена за домовленістю між ними, зокрема за шлюбним договором. Якщо ж співвласники не домовились про це, частка кожного з них може бути визначена судом за позовом одного із співвласників (опікуна). При цьому, слід мати на увазі, що за загальними правилами ч. 2 ст. 372 ЦК України при поділі майна, що є у спільній сумісній власності, за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Як успадковується частка учасника підприємницького товариства?

Спадкування частки учасника підприємницького товариства допускається статтями 130, 147, 166 ЦК України, статтями 55, 69 Закону України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 р. № 1576-XII і не підпадає під заборону п. 2 ч. 1 ст. 1219 ЦК щодо невходження до складу спадщини права на участь у товариствах, оскільки спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Наприклад, частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи – учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Спадкоємець (правонаступник) учасника, який не вступив до товариства, має право на одержання частини майна, пропорційно його частці у статутному капіталі товариства. Зокрема, при відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника (ст. 147 ЦК, ст. 55 Закону "Про господарські товариства").

Якщо спадкоємець учасника повного товариства – фізичної особи або правонаступник юридичної особи не вступив до повного товариства, йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна частці його учасника у складеному капіталі товариства, розмір якої визначається на день смерті учасника, якщо інше не встановлено засновницьким договором (ст. 130 ЦК, ч. 4 ст. 169 Закону "Про господарські товариства).

У разі смерті члена виробничого кооперативу його спадкоємці можуть бути прийняті у члени кооперативу, якщо інше не встановлено статутом кооперативу. За відмови прийняти спадкоємців у члени кооперативу кооператив виплачує спадкоємцям вартість паю померлого члена кооперативу (ч. 4 ст. 166 ЦК).

В акціонерних товариствах до спадкоємців переходить право власності спадкодавців на акції. Зі складу спадщини не можуть бути виключені права на акції закритих акціонерних товариств.

Чи може бути предметом спадкування право на одержання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів,інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві?

Такі суми, за загальним правилом, не включаються до складу спадщини, а передаються членам сім'ї спадкодавця, проте в разі відсутності членів сім'ї – входять до складу спадщини (ст. 1227 ЦК України).

Таким чином, зазначені суми виплат можуть бути предметом спадкування за умови, що спадкодавець за життя мав право на їх одержання, але не реалізував це право, а після смерті спадкодавця відсутні члени сім'ї або їх неможливо встановити.

Чи можуть бути успадковані вклад у банку та право на одержання страхових виплат?

Вклад може бути успадкований на підставі заповіту вкладника або на підставі відповідного його розпорядження банку (фінансовій установі). Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним (ст. 1228 ЦК України).

Закон надає пріоритет заповіту над розпорядженням вкладника, зробленим ним банку (фінансовій установі). Наприклад, якщо заповіт складений після того, як було зроблено розпорядження банку (фінансовій установі), повністю або частково скасовує його, якщо у заповіті змінено особу, до якої має перейти право на вклад, або якщо заповіт стосується всього майна спадкодавця.

Якщо ж у заповіті спадкоємцем вкладу призначена та сама особа, яка згадується у розпорядженні банку (фінансовій установі), то заповіт лише заступає згадане розпорядження.

Що стосується спадкування страхових виплат (страхового відшкодування), то вони спадкуються на загальних підставах. Виняток з цього правила передбачений ч. 2 ст. 1229 ЦК, яка встановлює, що у випадку якщо страхувальник у договорі особистого страхування призначив особу, до якої має перейти право на одержання страхової виплати у разі його смерті, це право не входить до складу спадщини.

Чи входять до складу спадщини майнові права інтелектуальної власності?

До складу спадщини входять майнові права інтелектуальної власності, чинні на час відкриття спадщини (право на отримання винагороди за використання твору, право на відтворення, опублікування і розповсюдження авторських творів, право на оформлення винаходу, корисної моделі тощо).

Чи є предметом спадкування право та обов'язок на відшкодування збитків, моральної шкоди та неустойки?

Так, є. Особливості спадкування права спадкодавця на відшкодування збитків, моральної шкоди та сплату неустойки врегульовано статтями 1230, 1231 ЦК України.

До спадкоємця переходить право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов'язаннях, право на стягнення неустойки (штрафу, пені) у зв'язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов'язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя, а також право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя.

Таким чином, особливостями спадкування права спадкодавця на відшкодування збитків, моральної шкоди та сплату неустойки є те, що спадкування права на відшкодування збитків, завданих внаслідок невиконання договірних зобов'язань, виникає незалежно від вчинення якихось дій спадкодавцем, а право на стягнення неустойки (штрафу, пені) у зв'язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних зобов'язань переходить у спадщину лише за умови, що спадкодавець звернувся з відповідним позовом і сплата неустойки (штрафу, пені) була присуджена судом спадкодавцеві за його життя.

Також до спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати: майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем; моральну шкоду, завдану спадкодавцем, яка була присуджена судом зі спадкодавця за його життя; неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові зі спадкодавця за життя спадкодавця (ст. 1231 ЦК).

Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержано ними у спадщину.

За позовом спадкоємця суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), розмір відшкодування майнової шкоди (збитків) та моральної шкоди, якщо вони є нерозмірно великими порівняно з вартістю рухомого чи нерухомого майна, яке було одержано ним у спадщину.

Який порядок заявлення вимог про відшкодування витратна утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця?

Спадкоємці зобов'язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця (ст. 1232 ЦК України). Вимоги про відшкодування зазначених витрат можуть бути пред'явлені й до територіальної громади, яка стала власником спадщини, визнаної судом відумерлою.

Витрати на утримання, догляд, лікування спадкодавця можуть бути стягнені не більш як за три роки до його смерті. Цей строк не є позовною давністю, оскільки є спеціальним строком існування права на відшкодування, що встановлений ч. 2 ст. 1232 ЦК.

Чи вправі кредитори пред'явити вимоги спадкоємцю щодо отриманих ним сум витрат на утримання, догляд,лікування та поховання спадкодавця, а також витратна охорону спадкового майна?

На вимоги про відшкодування витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця, а також витрат на охорону спадкового майна (ст. 1283 ЦК) не поширюються правила про порядок і строки пред'явлення вимог кредитора спадкодавцям, оскільки вони не випливають із зобов'язань спадкодавця (ст. 1281 ЦК).

Як здійснюється спадкування майна члена фермерського господарства?

Порядок спадкування майна фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється з урахуванням вимог Конституції України, Закону України "Про фермерське господарство", Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України та інших нормативних актів.

Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, нерозподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання.

Щодо успадкування фермерського господарства як цілісного майнового комплексу або його частини, то воно полягає не в спадкуванні права на участь, а в спадкуванні права на частку в статутному (складеному) капіталі, оскільки право на участь нерозривно пов'язане з особою спадкодавця і належить до прав та обов'язків, які не входять до складу спадщини, залежить від кола учасників фермерського господарства (п. 2 ч. 1 ст. 1219 ЦК).

Коли фермерське господарство створено одним учасником, то можливими варіантами успадкування можуть стати:

1) у разі успадкування майна фермерського господарства одним спадкоємцем він буде правонаступником успадкованого майна фермерського господарства з перспективою подальшого ведення фермерського господарства, якщо він бажатиме його вести і буде включений відповідно до вимог Статуту до його складу замість померлого учасника фермерського господарства.
Якщо він не бажатиме займатися фермерською діяльністю, він буде правонаступником майна товариства з перспективою припинення діяльності фермерського господарства;
2) у разі спадкування кількома спадкоємцями вони вважатимуться правонаступниками майна фермерського господарства в отриманих долях, з перспективою подальшого ведення фермерського господарства на колективних засадах чи припинення його діяльності в разі якщо жоден з них не виявить бажання займатися фермерською діяльністю (ст. 35 Закону "Про фермерське господарство").

Якщо частина спадкоємців виявлять бажання займатися фермерською діяльністю, а частина – ні, то спадкоємці, які не бажатимуть займатися фермерською діяльністю, вправі вимагати від фермерського господарства компенсації їм вартості частини успадкованого майна від фермерського господарства в складі інших спадкоємців.

За рішенням членів фермерського господарства відповідно до закону фермерське господарство як цілісний майновий комплекс може бути відчужено на підставі цивільно-правових угод громадянам України, які мають право на створення фермерського господарства, або юридичним особам України для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (ст. 22 Закону "Про фермерське господарство").

Чи здійснюється спадкування заставленого майна?

Спадкування заставленого майна, в зв'язку з відсутністю нормативного врегулювання цих правовідносин, здійснюється опосередковано – через спадкування прав та обов'язків спадкодавця.

У разі спадкування прав та обов'язків спадкодавця як боржника – на спадкоємців покладається обов'язок повернути борг та право вимагати звільнити майно з-під заборони відчуження (застави).

У разі ж спадкування прав та обов'язків спадкодавця як кредитора, забезпечених договором застави, спадкоємці отримують право вимагати повернення боргу.

Як здійснюється спадкування автомобілів, наданих інвалідам?

Після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безоплатно або на пільгових умовах, залишається його сім'ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення (п. 37 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 р. № 999). Перереєстрація автомобіля на ім'я одного з членів сім'ї інваліда, який на час смерті інваліда проживав разом із ним, проводиться Державтоінспекцією з дозволу органу соціального захисту населення, де інвалід перебував на обліку як власник транспорту.

У разі відсутності у покійного інваліда сім'ї одержаний ним безоплатно автомобіль повертається органу праці та соціального захисту населення або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в повній комплектності для реалізації в установленому порядку, а одержаний на пільгових умовах автомобіль повертається органу соціального захисту населення з подальшим відшкодуванням ним спадкоємцям оплаченої інвалідом вартості автомобіля з урахуванням ступеня його зносу. За бажанням члена сім'ї інваліда автомобіль може бути продано через комісійний магазин у встановленому порядку за дозволом органів соціального захисту населення.