Призначення та розрахунок допомоги по безробіттю

Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які втратили роботу і заробіток, звернулися особисто, надали необхідні документи і зареєстровані як шукаючі роботу в центрі зайнятості за місцем постійного проживання (постійної або тимчасової прописки). Міські, районні в містах, районні центри зайнятості (базові) ведуть облік безробітних та платників страхових внесків – роботодавців, вільних робочих місць та вакансій, використовуючи ці дані для працевлаштування безробітних, аналізують ринок праці щодо потреби спеціалістів з метою професійної підготовки безробітних для задоволення потреб ринку праці, здійснюють підбір серед безробітних фахівців на замовлення роботодавців. Прийом та надання послуг клієнтам центру зайнятості уніфіковано і здійснюється за типовою схемою відповідно до вимог єдиної технології обслуговування населення (ілюстрація руху клієнтів додається).

Громадянам, зареєстрованим у центрі зайнятості як шукаючих роботу, за відсутності підходящої роботи на 8 календарний день надається статус безробітного і призначається допомога по безробіттю. Не визнаються безробітними, тобто віднесені до категорії зайнятого населення члени особистих селянських господарств, якщо робота в цьому господарстві для них є основною і розрахунковий місячний дохід на одного члена дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати.

Розмір допомоги по безробіттю та тривалість її виплати залежить від таких умов:

  • наявності страхового стажу у безробітного;
  • кількості років страхового стажу;
  • причини втрати роботи (з незалежних чи залежних від особи причин);
  • розміру заробітної плати за останні 6 місяців, що передують звільненню;
  • наявності відпрацьованих 26 тижнів протягом 12 місяців перед отриманням статусу безробітного.

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю для застрахованих осіб не може перевищувати 360 календарних днів, для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів.

Розмір допомоги по безробіттю визначається залежно від страхового стажу:

до 2 років – 50 відсотків від середньої заробітної плати за останнім місцем роботи;
від 2 до 6 років – 55 відсотків;
від 6 до 10 років – 60 відсотків;
понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках від визначеного розміру:

перші 90 календарних днів – 100 процентів;
протягом наступних 90 календарних днів – 80 відсотків;
у подальшому – 70 відсотків.

Правом на призначення допомоги по безробіттю з урахуванням страхового стажу мають також незастраховані особи – військовослужбовці, звільнені з військової служби у зв’язку зі скороченням чисельності, або штату, або за станом здоров’я при умові їх реєстрації в центрі зайнятості протягом місяця з дня взяття на облік у військовому комісаріаті.

Особи, визнані безробітними, які протягом 12 місяців що передували початку безробіття, працювали менше 26 тижнів, а також особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви та звільненим з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3,4,7,8 статті 40, статтями 41 і 45 КЗпП України мають право на допомогу по безробіттю без урахування страхового стажу.

Особам, які шукають роботу вперше та іншим незастрахованим особам, визнаним безробітними, допомога по безробіттю встановлюється у мінімальному розмірі, тривалість виплати допомоги по безробіттю не перевищує 180 календарних днів.