Що таке спадковий договір, між ким та для чого він укладається?

За спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача (ст. 1302 ЦК). Предметом цього договору є майно, яке належить відчужувану і переходить у власність набувача у випадку смерті відчужувача. Це можуть бути індивідуально визначені речі або речі, визначені родовими ознаками.

На спадковий договір поширюються всі вимоги щодо чинності правочинів (статті 203, 215 ЦК), оскільки він є одним із видів правочинів. Зокрема: він не може суперечити Цивільному кодексу та актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особи, які його вчиняють, повинні мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; він має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а також вчинятися у формі, встановленій законом.

Суб'єктами спадкового договору є відчужувач і набувач. Відчужувачем у спадковому договорі може бути подружжя, один із подружжя або інша особа. Набувачем у спадковому договорі може бути фізична або юридична особа.

Спадковий договір укладається у письмовій формі й підлягає нотаріальному посвідченню.

Які обов'язки мають сторони у спадковому договорі?

Сторонами спадкового договору є відчужував та набувач.

Набувач у спадковому договорі може бути зобов'язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини (наприклад регулярно виплачувати відчужувачу певну грошову суму) або після її відкриття (наприклад провести якісь заходи для увічнення пам'яті відчужувача).

Відчужувач має право покласти на набувача обов'язок виконання певних дій на користь третіх осіб (наприклад надавати матеріальне утримання дружині відчужувача протягом її життя).

Обов'язки з виконання певних дій, які покладаються на набувача, можуть бути майнового і немайнового характеру. Наприклад, це можуть бути розпорядження відчужувача, які спрямовані на надання матеріального утримання іншим особам або які стосуються ритуалу поховання (побажання бути похованим у певному місці, з дотриманням певної процедури, поряд з тими чи іншими особами, які померли раніше).

Набувач має виконувати дії, що є його обов'язком за договором, у точній відповідності до волі відчужувача. Тому в спадковому договорі мають бути чітко і конкретно передбачені всі необхідні дії, які зобов'язаний виконати набувач (особливо якщо виконання дій набувачем повинно бути проведене після відкриття спадщини), з тим щоб виключити можливість різного тлумачення волі відчужувача.

Оскільки набувач, набуваючи право власності на майно відчужувача, не успадковує його, а отримує за договором, то, на відміну від спадкоємця, котрий прийняв спадщину і відповідає за боргами спадкодавця у межах дійсної вартості майна, яке до нього перейшло (ст. 1282 ЦК України), набувач за спадковим договором такої відповідальності не несе.

Якщо за життя відчужувача набувач помер до того, як виконав умови договору, спадковий договір вважається припиненим. У разі коли набувач помер після смерті відчужувача, не встигши виконати умов спадкового договору, спадкоємці набувача можуть виконати зобов'язання щодо спадкового договору. В цьому випадку вони набувають прав набувача, передбачених спадковим договором.

Які особливості має спадковий договір за участю подружжя?

Спадковий договір за участю подружжя має істотні особливості. У цьому випадку предметом спадкового договору може бути майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності, а також майно, яке є особистою власністю будь-кого з подружжя (ст. 1306 ЦК України).

Якщо предметом спадкового договору є майно, що знаходиться в особистій власності одного з подружжя, такий договір укладається в загальному порядку (статті 1302–1304 ЦК).

Якщо ж предметом спадкового договору є майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності, спадковий договір укладається за згодою другого з подружжя. Згода має бути посвідчена нотаріально шляхом власноручного підпису подружжя відчужувача на спадковому договорі або додаватися у вигляді нотаріально посвідченої заяви до договору. Якщо ж договір укладено без згоди другого з подружжя, це тягне за собою недійсність правочину (частини 2, 3 ст. 65 СК України, ст. 215 ЦК України).

Чи може укладатися спадковий договір між подружжям?

Спадковий договір може укладатися за участю подружжя. Зокрема, спадковим договором може бути встановлено, що в разі смерті одного з подружжя спадщина переходить до другого, а в разі смерті другого з подружжя його майно переходить до набувача за договором (ч. 2 ст. 1306 ЦК України).

Як забезпечується виконання спадкового договору?

З метою забезпечення охорони майна набувача нотаріус накладає заборону відчуження на майно, визначене у посвідченому ним спадковому договорі. Накладення такої заборони на майно, вказане в договорі, здійснюється нотаріусом шляхом відповідного напису про це на спадковому договорі.

Для забезпечення виконання спадкового договору відчужувач має право призначити особу, яка буде здійснювати контроль за виконанням спадкового договору після його смерті. Такою особою може бути фізична особа з повною цивільною дієздатністю або юридична особа. Така особа виконує свої обов'язки на безоплатних засадах, якщо інше не передбачено умовами договору. Якщо особа призначена відчужувачем контролювати спадковий договір без її згоди, вона має право відмовитися від виконання цих обов'язків без пояснення причин. У разі відсутності такої особи контроль за виконанням спадкового договору здійснює нотаріус за місцем відкриття спадщини.